-
1 root
1. n1) коріньto take (to strike) root — пускати коріння, прийматися (про рослину)
2) коренеплід3) окрема рослина; саджанець4) основа, корінь (зуба тощо)5) родоначальник, предок6) (часто the root) причина, джерело7) база, основа8) бібл. нащадок, потомок9) мат. корінь10) грам. корінь11) муз. основний тон акорду12) тех. вершина (зварного шва)13) тех. хвіст (лопаті турбіни)root beer — амер. шипучий напій з коренеплодів
root cutter (slicer) — с.г. коренерізка
root digger — с.г. машина для збирання коренеплодів
root habit — бот. коренева система
root medium — бот. кореневе середовище
root sucker — бот. кореневий паросток
root system — бот. коренева система
to pull up by the roots — викорінювати; викорчовувати
to take (to strike) root — пускати коріння, укорінюватися
root and branch — докорінно; цілком
2. v1) пускати коріння, укорінюватися (тж перен.)2) впроваджувати, укорінювати3) приковувати4) рити землю рилом; підривати коріння (про свиней)5) ритися; докопуватися; нишпорити6) амер., розм. підтримувати, заохочувати, підбадьорюватиto root for smb. — уболівати за когось
* * *I [ruːt] n1) коріньroot medium — бioл. ризосфера
2) коренеплід3) корінь, окрема рослина4) основа, корінь5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень6) ( часто the root) причина, джерело7) база, основаroot cause — першопричина; pl коріння, зв'язки; звичне оточення
8) дiaл. нащадок9) мaт. корінь; радикал10) гpaм. корінь11) мyз. основний тон акорду12) тex. вершина ( зварного шва)13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)II [ruːt] v1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися3) приковувати4) викорчовувати (root out, root up)III [ruːt] v1) рити землю рилом ( про свиней)2) ритися, нишпорити, шукатиIV [ruːt] v; амер.( for) заохочувати, підбадьорювати (оплесками, вигуками); підтримувати ( кого-небудь); бажати успіху ( кому-небудь) -
2 tallow
1. n1) жир, сало; лій (для виготовлення свічок, мила тощо)2) коломазь2. v1) відгодовувати (худобу)2) давати сало (про свиней)3) змазувати жиром (салом)* * *I n1) ( твердий) жир, сало2) колісна мазьIIti1) відгодовувати худобу; давати сало ( про худобу) -
3 root
I [ruːt] n1) коріньroot medium — бioл. ризосфера
2) коренеплід3) корінь, окрема рослина4) основа, корінь5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень6) ( часто the root) причина, джерело7) база, основаroot cause — першопричина; pl коріння, зв'язки; звичне оточення
8) дiaл. нащадок9) мaт. корінь; радикал10) гpaм. корінь11) мyз. основний тон акорду12) тex. вершина ( зварного шва)13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)II [ruːt] v1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися3) приковувати4) викорчовувати (root out, root up)III [ruːt] v1) рити землю рилом ( про свиней)2) ритися, нишпорити, шукатиIV [ruːt] v; амер.( for) заохочувати, підбадьорювати (оплесками, вигуками); підтримувати ( кого-небудь); бажати успіху ( кому-небудь) -
4 hog
1. n1) свиня, кабан2) однорічний кабан; річна дика свиня3) амер. свининаhog and hominy — проста їжа; насущний хліб
4) ягня до першої стрижки5) однолітня свійська тварина (бичок тощо)6) груб. свиня7) тех. викривлення, прогин8) жорстка щітка9) амер. монета в 10 центів10) розм. егоїст; нахаба11) водій, який заважає проїзду іншого транспорту (тж road hog)12) розм. локомотив13) вовна вівці першої стрижки14) буртhog breeding (farming, raising) — свинарство
hog fat — смалець; здір
hog fattening (growing) — відгодівля свиней; вирощування свиней
hog grower — свинар; власник свиноферми
hog products — амер. продукти свинарства; свинокопченина
on the hog — розм. на мілині (без грошей)
to go hog wild — амер. розлютуватися
to go the whole hog — робити ґрунтовно, доводити до кінця (справу)
hog's fennel — бот. смовдь
2. v1) вигинати спину2) згинати (щось)3) вигинатися дугою; згинатися; викривлятися; гнутися; жолобитися4) мор. мати перегин5) коротко підстригати (гриву, вуса)6) поводитися по-свинячому7) розм. пожирати; проковтувати; їсти швидко і неохайно8) розм. захопити, загарбати9) чинити плагіат10) мор. чистити підводну частину на плаву11) с.г. згодовувати свиням12) пасти свиней* * *I n1) свиня; домашня свиня; кабанhog grower — свинар; власник свиноферми
2) вепр, дикий кабан; кабанятина, свинина4) = hog-fleece5) свиня6) тex. скривлення, прогин7) мop. тверда щітка ( для чищення днища)8) cл.; icт. "кабанчик", шилінг; aмep. монета в 10 центів9) егоїст, нахаба; водій, який заважає проїзду іншого транспорту ( road hog)10) aмep.; cл.; зaл. локомотив; мотоцикл (особл. великий); великий автомобільII n; діал. -
5 white
1. n1) білий колір; білість; білизна2) біла фарба; білило3) білок (яйця)4) білок (ока; тж white of the eye)5) біла людина; білошкірий6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць7) біла тканина; білий одяг8) pl білі штани9) pl мор. біле літнє обмундирування10) текст. білий товар; білизняний товар11) білі (фігури в шахах, шашки)12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)13) біле м'ясо (курки тощо)14) біле вино15) розм. білий метелик16) друк. пробіл17) бот. заболонь18) pl мед. білі20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна21) перен. чистота, непорочність, невинністьto call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному
2. adj1) білийto paint white — побілити; пофарбувати в білий колір
white hands — білі (чисті) руки, білоручка
white heat — мет. білий жар
white paper — білий (чистий) папір
white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)
2) сивий; сріблястий3) прозорий; безбарвний4) блідийwhite as a sheet — блідий, як полотно
5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний6) нешкідливий, невинний; без лихого наміруwhite witch — добра чаклунка; ворожбитка
white war — економічна війна; війна без кровопролиття
7) розм. чесний; прямий; порядний; благороднийwhite propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда
8) білошкірий, білий9) призначений для білихwhite primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри
10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський11) щасливий, сприятливий12) улюблений, любимий; дорогий13) пристойний, правдоподібнийwhite alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги
white ant — ент. терміт, біла мурашка
white ash — бот. білий ясен; розм. весло
white bud — «біла брунька» (захворювання кукурудзи)
white cedar — бот. туя
W. Christmas — Різдво із снігопадом
white clover — бот. біла конюшина
white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт
white corpuscle — фізл. лейкоцит
white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком
white damp — хім. окис вуглецю
white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)
white feather — боягуз; боягузтво
W. Friar — кармеліт (чернець)
white frost — іній, паморозь
white hat — амер., розм. військовий моряк
white hazel tree — бот. калина
white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії
white horses — баранці, гребені хвиль
white iron — мет. білий чавун
white lady — «дама в білому» (коктейль)
white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт
white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження
white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі
white list — амер. рекомендаційний список
white metal — мет. бабіт
white note — муз. ціла нота; половинна нота
white oak — бот. білий дуб
white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)
white peat — геол. діатоміт
white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»
white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь
white poplar — бот. біла тополя
white potato — бот. картопля (біла)
W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць
white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг
white sidewall — амер., розм. коротка стрижка
white slave — повія, «біла рабиня»
W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою
white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція
white spirit — хім. уайт-спірит
white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер
white straw crops — с.г. зернові культури
white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін
white tie — біла краватка; перен. фрак
white water lily — бот. біле латаття
white whale — зоол. білуха
white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця
white willow — бот. (біла) верба
white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник
3. v* * *I [wait] n1) білий колір; білизна; чистота, непорочність2) біла фарба, білило4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)6) білий одягwoman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування
7) біла тканинаin the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар
8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими9) біле м'ясо ( курки)10) біле вино11) білий метелик; капустянка12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал13) бoт. заболонь14) pl; мeд. білі15) = white-wood16) c-г. біла порода ( свиней)17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна••II [wait]to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
1) білийto paint white — фарбувати в білий колір, білити
white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність
white crow — біла ворона (перен.)
2) блідийwhite as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть
to turn white — збліднути, побіліти
3) сідий, сивий4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірівwhite witch — добра відьма; знахарка
white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок
white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)
white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда
6) білий; білошкірийwhite trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)
white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих
white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри
7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантськийa
White Guard — білогвардієць8) політ. ультра консервативний, реакційний9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару10) сприятливий, щасливийwhite feather — боягузливість; боягуз
to show the white feather — боятися, виявити легкодухість
white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися
white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)
white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі
white sidewall — cл. коротка стрижка
white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій
to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати
III [wait] vto mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок) -
6 white
I [wait] n1) білий колір; білизна; чистота, непорочність2) біла фарба, білило4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)6) білий одягwoman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування
7) біла тканинаin the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар
8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими9) біле м'ясо ( курки)10) біле вино11) білий метелик; капустянка12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал13) бoт. заболонь14) pl; мeд. білі15) = white-wood16) c-г. біла порода ( свиней)17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна••II [wait]to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
1) білийto paint white — фарбувати в білий колір, білити
white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність
white crow — біла ворона (перен.)
2) блідийwhite as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть
to turn white — збліднути, побіліти
3) сідий, сивий4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірівwhite witch — добра відьма; знахарка
white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок
white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)
white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда
6) білий; білошкірийwhite trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)
white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих
white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри
7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантськийa
White Guard — білогвардієць8) політ. ультра консервативний, реакційний9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару10) сприятливий, щасливийwhite feather — боягузливість; боягуз
to show the white feather — боятися, виявити легкодухість
white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися
white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)
white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі
white sidewall — cл. коротка стрижка
white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій
to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати
III [wait] vto mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок) -
7 pig
pɪɡ
1. сущ.
1) поросенок;
(молодая) свинья (может расширенно обозначать как домашних, так и диких животных) pigs grunt, oink ≈ поросята хрюкают pigs squeal ≈ поросята визжат A young pig is a piglet. ≈ Про поросенка говорят - piglet. A female pig is a sow. ≈ Про свинью говорят - sow. A male pig is a boar. ≈ Про кабана говорят - boar. in pig sucking pig suckling pig
2) поросятина, (реже) свинина roast pig ≈ жареный поросенок
3) перен.;
груб. свинья ( как оскорбление в адрес человека или даже вещи) You are a greedy pig! ≈ Ты жадная свинья! I'm not demeaning myself to reply to you, pig. ≈ Я не унижусь до ответа тебе, свинья The car became a pig to start. ≈ Эта машина свински берет с места.
4) в качестве грубого прозвища представителей некоторых профессий, обычно - полицейских
5) перен.;
груб. свинья (о грязнуле, неряхе)
6) мн. используется предикативно - как резкое возражение Pigs to you! ≈ А вот фиг вам!
7) тех. болванка, чушка;
об отливке необработанного металла
8) долька плода цитрусовых ∙ pig board ≈ серфинг pig-boat ≈ подводная лодка pig's breakfast ≈ нечто неаппетитное или отталкивающее pig's ear ≈ пиво( рифмуется с beer) pig-market pig's whisper please the pigs ≈ ≈ если повезет to make a pig of oneself ≈ объедаться, обжираться to buy a pig in a poke ≈ покупать кота в мешке in less than a pig's whisper( амер. whistle) ≈ моментально, в два счета a pig in the middle ≈ между двух огней on the pig's back, on the pig's ear ≈ на коне
2. гл.
1) пороситься Syn: farrow
2) (to pig it) жить по-свински, в грязи, в тесноте You may have to pig it for a time while the repairs get finished. ≈ Вам, вероятно, придется пожить в тесноте пока не закончиться ремонт. As a child, I always wanted a room of my own, but had to pig together with my sisters in one small bedroom. ≈ В детстве мне всегда хотелось иметь свою комнату, но приходилось ютиться в маленькой спальне вместе с сестрами.
3) набивать(ся) битком свинья;
боров;
кабан;
свиноматка - in * супоросая - to keep *s держать свиней подсвинок, (большой) поросенок поросятина - roast * жареный поросенок поросятина;
поросеночек (разговорное) свинья, нахал, наглец - he is a greedy * он жаден как свинья - don't be a *! не будь свиньей - what a *! какой нахал! - what a selfish *! какой /ну и/ эгоист! - he is an obstinate * он упрям как осел( разговорное) неряха, грязнуля - he is a regular little * он ужасная грязнуля (разговорное) (американизм) распущенная женщина, девка( разговорное) долька апельсина или чеснока (полиграфия) (жаргон) печатник (сленг) сыщик( сленг) провокатор( сленг) полицейский офицер;
полицейский;
блюститель закона (тж. the P.) полиция( сленг) реакционер, консерватор;
твердолобый - male chauvinist * сторонник дискриминации женщин (техническое) болванка;
чушка;
брусок( техническое) изложница, литейная форма( техническое) чугун кабан (глыба льда) (авиация) (жаргон) "колбаса", аэростат заграждения( сленг) (плохая) скаковая лошадь( сленг) кожаный бумажник пороситься жить по-свински, в грязи, в тесноте (тж. to * it, to * together) спать в тесноте, в грязи - the only hole where they could * for the night это единственная дыра, в которой им удавалось кое-как устроиться на ночь селить в тесноте - women and children were *ged in a small room женщин и детей поместили в крошечной комнатке жить безалаберно, не думая о завтрашнем дне > a *'s whisper хрюканье;
короткий промежуток времени > in less than a *'s whisper /(амер) whistle/ моментально, в два счета > in a *'s eye (сленг) никогда!, ни за что! (тк. в ответе) > please the *s если все будет благополучно;
при благоприятных обстоятельствах > cold * окатывание водой /сдергивание одеяла со/ спящего (чтобы разбудить его) > * between two sheets( американизм) бутерброд с ветчиной > a * in the middle между двух огней > *s in blankets запеченные или зажаренные в тесте сосиски;
жареные устрицы, куриная печень и т. п., завернутые в ломтики бекона > *s in clover без забот, припеваючи;
как сыр в масле кататься;
вид игры в мраморные шарики > happy as a * in muck ужасно счастливый;
обалдевший от счастья > to make a * of oneself объедаться, обжираться > to eat like a * жадно есть > to bleed like a (stuck) * сильно кровоточить, обливаться кровью;
истекать кровью > to stare like a stuck * вытаращить глаза;
смотреть как баран на новые ворота > to sweat like a * обливаться потом > to snore like a * in the sun громко храпеть > to carry one's *s to (another) market делать( новую) попытку > to drive /to bring/ one's *s to a fine /to a pretty/ market (ироничное) потерпеть неудачу;
просчитаться > to make a *'s ear (out of smth.) делать что-л. из рук вон плохо, халтурить > he made a *'s ear of repairing his car он там такое натворил с ремонтом машины > this work's a real *'s ear эта работа ни к черту не годится > to buy a * in a poke /bag/ покупать кота в мешке > to pull the wrong * by the tail (американизм) напасть на ложный след;
обвинять не того, кого следует > to pull the wrong * by the ear совершить ошибку;
опростоволоситься > when *s begin to fly после дождика в четверг;
когда рак на горе свистнет > *s might fly чего только на свете не бывает > *s might /could/ fly if they had wings бывает, что и коровы летают;
если бы да кабы( шотландское) глиняный горшок или кувшин > *s and whistles мелочи;
всякая ерунда > to go to *s and whistles разориться;
разрушиться;
пойти прахом to buy a ~ in a poke = покупать кота в мешке;
pigs might fly шутл. = бывает, что коровы летают guinea ~ "подопытный кролик" pig ав. жарг. аэростат заграждения;
in pig супоросая (о свинье) ;
to make a pig of oneself объедаться, обжираться pig ав. жарг. аэростат заграждения;
in pig супоросая (о свинье) ;
to make a pig of oneself объедаться, обжираться pig ав. жарг. аэростат заграждения;
in pig супоросая (о свинье) ;
to make a pig of oneself объедаться, обжираться ~ тех. болванка, чушка;
брусок ~ долька, ломтик (апельсина) ~ разг. неряха, грязнуля ~ пороситься ~ шутл. свинина;
поросятина ~ разг. свинья, нахал ~ (молодая) свинья;
подсвинок;
поросенок swine: swine (pl без измен.) уст. = pig ~ to ~ it разг. жить тесно и неуютно, ютиться to buy a ~ in a poke = покупать кота в мешке;
pigs might fly шутл. = бывает, что коровы летают -
8 bog
1. n1) болото, трясовина2) болотистий ґрунт3) тж pl груб. убиральня, нужник◊ bog coal — буре вугілля
◊ bog oak — морений дуб
◊ bog moss — торф'яний мох
2. adj розм.смішливий, завзятий; зухвалий3. vгрузнути (тонути) в трясовині□ bog down — застряти; розм. зривати, перешкоджати
□ bog in — розм. узятися за діло; поринути в роботу
* * *I n1) болото, трясовина; тк.; sing болотистий ґрунтbog ore — мiн. болотна руда
2) часто pl убиральня, нужникII v1) вигинати спину; вигинати, згинати ( що-небудь); вигинатися дугою, згинатися; викривлятися; жолобитися; мop. мати перегин ( про днище судна або киль)2) коротко підстригати (гриву, вуса); підстригати щіточкою, їжачком3) пожирати, заковтувати; їсти швидко е неохайно ( bog down)4) cл. скупитися; хапати, заграбастувати, захоплювати; здійснювати плагіат5) мop. чистити підводну частину на плаву6) c-г. згодовувати свиням; випасати свиней (на ділянці землі; bog down, bog off)III vзагрузати, тонути в трясовині -
9 bog
I n1) болото, трясовина; тк.; sing болотистий ґрунтbog ore — мiн. болотна руда
2) часто pl убиральня, нужникII v1) вигинати спину; вигинати, згинати ( що-небудь); вигинатися дугою, згинатися; викривлятися; жолобитися; мop. мати перегин ( про днище судна або киль)2) коротко підстригати (гриву, вуса); підстригати щіточкою, їжачком3) пожирати, заковтувати; їсти швидко е неохайно ( bog down)4) cл. скупитися; хапати, заграбастувати, захоплювати; здійснювати плагіат5) мop. чистити підводну частину на плаву6) c-г. згодовувати свиням; випасати свиней (на ділянці землі; bog down, bog off)III vзагрузати, тонути в трясовині -
10 заниматься
занятьсяI. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;2) см. Заимствоваться.II. Заниматься, заняться -1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.* * *Iпозича́тисяII несов.; сов. - зан`яться1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами\заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́
\заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти
\заниматься ться — ремесло́м
сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти
\заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти
2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)\заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті
3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тисяIII несов.; сов. - зан`яться1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися\заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є
-
11 много
нрч.1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.* * *нареч.1) бага́то; бага́цько2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно -
12 баласыз
1. бездітний; баласыз йисан бездітна людина СБ.2. яловий, без приплоду — про дрібну худобу, свиней К.
См. также в других словарях:
Операция в заливе Свиней — Операция «Плутон» Холодная война Расположение залива Свиней на карте Кубы … Википедия
рохкати — (про свиней видавати звуки рох рох ), хрокати, хрюкати … Словник синонімів української мови
Свиньи — У этого термина существуют и другие значения, см. Свинья (значения). ? Свиньи … Википедия
колоти — колю/, ко/леш, недок. 1) перех. і без додатка. Натискати або проколювати чим небудь гострим, спричиняючи біль. || Викликати почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.). || безос., у чому. Боліти (про відчуття гострого, різкого болю… … Український тлумачний словник
сальний — а, е. 1) Прикм. до сало. || Який забезпечує нарощення сала (у свиней). || З великою кількістю сала (про свиней). •• Са/льні за/лози шкірні залози людини і ссавців, які виділяють жирову речовину. 2) перен. Непристойний, грубо цинічний; масний;… … Український тлумачний словник
захрюкати — аю, аєш, док. Почати хрюкати (перев. про свиней). || перен., розм. Почати видавати звуки, схожі на хрюкання (перев. про людей) … Український тлумачний словник
рохкати — аю, аєш, недок. Видавати характерні звуки рох рох рох (про свиней). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують рохкання (про людей) … Український тлумачний словник
захрокати — аю, аєш, док., рідко. Почати хрокати (про свиней) … Український тлумачний словник
кургикати — и/чу, и/чеш, недок., діал. 1) Стиха попискувати (перев. про свиней). 2) перен. Тихо наспівувати; мугикати … Український тлумачний словник
сало — а, с. 1) Жирове відкладення у тілі живого організму; жир. 2) Відокремлений від м яса підшкірний свинячий жир, що зберігається солоним і вживається сирим, смаженим чи вареним. || перен., жарт. Про свиней. 3) Відокремлений від м яса жир інших… … Український тлумачний словник
хрюкати — аю, аєш, недок. Видавати характерні звуки хрю хрю (про свиней та деяких інших тварин); рохкати. || розм. Видавати звуки, що нагадують хрюкання … Український тлумачний словник